try another color:
try another fontsize: 60% 70% 80% 90%
Педагогическая сеть

Системи управління освітою у США та Великій Британії: спільності та розбіжності

Вища школа розвинутих країн світу нагромадила значний позитивний досвід, його творче вивчення й узагальнення, критичний аналіз у сучасних умовах могли б безумовно, сприяти подальшому зростанню ефективності підготовки спеціалістів для різних галузей народного господарства України.
Повчальним, на нашу думку, є хоча б короткий огляд відомостей щодо історії становлення і розвитку вищої освіти США, особливо з урахуванням того, що рівень значної частини вузів цієї високорозвинутої країни до початку Другої світової війни /1939-1940 рр./ був досить низьким. На думку фахівців-істориків їх лише умовно можна було зарахувати до вузів, хоча кількість їх була досить великою (1756) і навчалося в них близько 1,5 млн. студентів.
Провісниками вищої школи США американські історики народної освіти вважають коледжі вільних мистецтв, зразком для яких стали англійські коледжі, що готували священиків. У 1636 р. у Кембріджі (околиця Бостона, штат Масачусетс) було засновано один з таких коледжів, названий згодом Гарвардським. Його звичайно вважають найстарішим університетом США, хоча історики США періодом виникнення американських університетів називають другу половину XIX ст. (1860-1900).

Децентралізація в управлінні вишоїшколи.
До заголовка обговорюваної нами теми винесені олова "система вищої освіти" у розвинутих країнах. З огляду на це наведемо цікавий вислів президента правління Науково-педагогічного центру США Т.Крона: "Учені й історики ніяк не можуть точно визначити, чим таким є у Сполучених Штатах "вища освіта". Це звичайно не струнка система, подібна до системи початкових і середніх шкіл. Вища освіта передбачав цілий ряд елементів сполучених дуже вільним і умовним зв’язком. Ще більше збиває з пантелику істориків та вчених те, що ці елементи весь час змінюють мету й назви, не кажучи вже про їх кількість і географічне розташування. Через це впевненим можна бути лише в одному: вища освіта йде за середньою) освітою" . Із сказаного випливає, що у провідній країні сучасності власне "система вищої освіти" відсутня. 3 урахуванням цього і слід розглядати питання про організацію роботи вузів як США, так і інших країн Заходу. Водночас така оцінка не є загальновизнаною. Суть питання полягає в тому, що у США, як і в деяких інших розвинутих країнах світу, настільки індивідуалізовані завдання, типи і структура навіть таких однакових за профілем вузів, що у подібних ситуаціях нерідко зникають підстави говорити про еквівалентність дипломів. У США, Англії, ФРН аналогічна ситуація зумовлена децентралізацією в управлінні вузами. У чому це проявляється?
1. Насамперед, у крайній індивідуалізації навчальних планів і програм.
2. У фінансуванні вузів, яке в багатьох розвинутих країнах здійснюється не тільки і не стільки державою, скільки за рахунок спеціальної - за освіту - системи податків в населення.

Система середньої освіти – основа комплектування вищої юколи (на прикладі США і Великобританії).
У США молоді навчаються в єдиній громадській школі (6+6 або 6+3+3, або 8+4). Однак такі школи поділяються на школи для білих і для чорних; міські – для дітей бідноти і приміські, де вчаться забезпечені люди; сегреговані і десегреговані; міські і приватні; общинні школи; до того ж у громадських школах США виділяють потоки – академічний, професійний, технічний.
У сучасній Великобританії за усталеною традицією вирізняють такі п’ять типів середніх шкіл: граматичні, технічні, сучасні, об’єднані та публічні. Такі школи суттєво відрізняються одне від одної як навчальними планами і програмами, так і терміном навчання у них. У кожну з названих типів шкіл (за винятком приватних широко відомих англійських «Паблік скула») школярі потрапляли до 1969 р. на підставі тестових визначень коефіцієнта розумової обдарованості (поступали у 11 років і навчались до 16 років).
Широкої популярності набула "граматична" школа, що має академічний характер. Після закінчення шостого – випускного – класу» на різких відділеннях якого молоді англійці навчаються два-три роки» слухачі одержують атестат зрілості і вступають до університетів.
"Технічні" середні школи є, власне, професіоналізованими навчальними закладами. Вони готують слухачів з певних спеціальностей.