Аскем (Ascham) Роджер (1515— 1568) — англійський педагог-гуманіст, професор коледжу при Кембриджському університеті. Мету виховання А. вбачав у вихованні культурних і добродійних джентльменів, а засобом її досягнення вважав вивчення літератури. Опрацював метод подвійного перекладу, який полегшував вивчення латинської мови.

(від грец. oupwvia — німота, безмовність) — втрата звучності голосу при збереженні шепітної мови. У шкільній практиці А. може бути усунута за допомогою спеціальних логопедичних методів виправлення недоліків мови (див. Логопедія).

— система виховання, яка склалася в Афінах у VII— V ст. до н. е. Включає розумове, естетичне, моральне й фізичне виховання. До 7 років всі діти виховувалися в сім'ї під наглядом спеціального раба-педагога.

— патологічна форма емоційної реакції дитини на впливи навколишнього середовища. Виражаються в підвищеній збудливості, схильності до різких афективних вибухів або, навпаки, в апатичності, загальмованості реакцій. Діти із схильністю до епізодичних афективних реакцій вимагають індивідуального підходу в умовах школи.

(від лат. affectus — хвилювання, пристрасть) — сильні і відносно короткочасні емоціїші переживання (лють, жах, відчай, екстаз, екзальтація тощо), під час яких знижується ступінь самовладання. Подолання А. багато в чому залежить від моральних якостей особистостей; найлегше воно здшснюється на початковій стадії виникнення А.

(від грец. афаоїа — оніміння) — розлад мови внаслідок ураження певних зон кори головного мозку. При А. спостерігається нерозуміння мови людей (сенсорна А.), порушення усної мови (моторна А.), втрата словникового запасу (амнестична А.). При виникненні А. в дитинстві порушується загальний хід розвитку дитини.

— система прийоми свідомої психічної саморегуляції людини. А. т. може реалізуватися з допомогою технічних, зокрема й автома¬тичних, приладів (тренажери уваги, пам'яті, уяви, волі тощо), а також завдя¬ки зусиллям волі та інтелекту особи щодо власної психіки. А. т.

(від грец. аотбс, — сам) — хворобливий стан психіїси людини, яка характеризується послабленням зв'язків з реальністю; виявляється у зосередженості на власних переживаннях, створенні свого світу марення.

(від лат. audio — чую і грец. рєтрєсо — вимірюю), акуметрія — вимірювання гостроти слуху, тобто визначення найменшої сили звуку, при якш він сприймається. Результати А. записуються у вигляді аудіограми, за якою визначають ступінь зниження слуху.

(від лат. audio — чую і visus — бачення) — засоби слухо-зорові, які застосовуються в навчанні й дають можливість унаочнити пізнання дійсності за рахунок показу як конкретних речей (предметів і явищ), так і їх узагальнень (наприклад, моделі, карти). Дедалі більшу роль серед А. з. д.