(від нім. Burger — городянин) — початкові училища підвищеного типу, які відкривалися міськими муніципалітетами Німеччини, Австрії, Швейцарії та інших держав Західної Європи. Виникли в XVII ст. В XIX ст.

(Buhler) Шарлотта (20.ХІІ.1893, Берлін — ЗЛІ. 1974, Штутгарт) — німецький психолог, дослідник дитячої психології (уяви, емоцій, мови). Професор університетів Відня (1929), Осло (1938), Лос-Анджелеса (1940). З 1970 президент Асоціації гуманістичної психології. У 20—30-ті роки Б.

(Buhler) Карл (27. V. 1879, Меккесгайм, Баден — 24.Х.1963, Лос-Анджелес) — німецький психолог, з 1929 по 1931 — голова Німецького психологіч¬ного товариства, представник Вюрцбурзької школи психології мислення.

(Buisson) Фердінацд (20.ХІІ.1841, Париж — 16.11.1932, там само) — французький педагог і громадський діяч. У 1879—1896 керував початковою освітою Франції. З ім'ям Б. пов'язані шкільні реформи у Франції у 80-х роках XIX ст. (закони про безплатну обов'язкову початкову освіту, світську школу тощо), створення в Парижі Педагогічного музею.

— щорічні асигнування грошових засобів із районного чи міського бюджету на утримання школи. Б. ш. встановлюється залежно від кількості учнів і класів, а також затверджених посадових окладів учителів та інших працівників.

(від англ. budget, букв. — сумка) — сукупність прибутків і витрат сім'ї на певний період; складається із заробітку батьків та інших дорослих членів родини. Б. с. включає витрати на оплату й утримання житла,харчування, придбання одягу, культурні потреби всіх членів сім'ї. Знання учнями Б. с.

Володимир Григорович (нар. 29.11.1950, Херсон) —член-кореспондент АПН України (з 1994). З 1993 завідує кафедрою Херсонського педагогічного інституту. Досліджує проблеми естетичного виховання дітей та історії вітчизняної педагогіки.

(від лат. bursa — торба, гаманець) — спочатку гуртожиток для бідних студентів у середньовічних університетах. Уперше виникла у Франції. В Україні була Б. при Київській братськш школі. З 1632 Б. існувала при КИЄВО-МОПІЛЯНСЬКІЙ колегії. Пізніше так називали духовні училища й семінарії з державним утриманням учнів.

Леонід Фокич (нар. 1.1.1947, Санкт-Петербург)— український психолог, доктор психологічних наук, професор Київського університету. Закінчив 1970 Київський університет. З 1976 завідував кафедрою соціальної і педагогічної психології, а з 1992 — кафедрою психодіагностики і медичної психології.

— один із синтетичних методіїз навчання грамоті, який широко застосовувався в Україні до середини XIX ст.