перший у Польщі й у світі центральний урядовий світський орган управління народною освітою. Створений 1773 з ініціативи прогресивних державних діячів. Існувала до 1794. Е. к. здійснила ряд шкільних реформ. Територію Польської держави було поділено на 10 навчальних округів, у тому числі Волинський (центр у Кременці) й Український (центр у Вінниці). Створено нову шкільну систему, до складу якої входили: церков-нопарафіяльні школи (елементарний ступінь), нижчі та вищі міські школи (середній ступінь) та 2 Академії, названі в проекті Головними школами (вищий ступінь). Програми навчальних закладів було наближено до життя, запроваджено навчання польською мовою, вчителями шкіл стали світські люди. Для навчання за новими програмами видано шкільні підручники та іншу навчальну літературу. На території Уіфаїни і Білорусі Е. к. іїпорувала прагнення місцевого населення навчати дітей рідною мовою, зокрема провадила курс на згортання діючих українських шкіл і створення шкіл з польською мовою викладання.