(від лат. examen — зважування, випробування) — одна з форм перевірки знань, умінь і навичок учнів. За своєю метою Е. бувають шкільними, які завершують певний етап навчальної роботи, і державними, які дають право на вступ до школи вищого ступеня навчання або на зайняття певної посади (чину) на державній службі. Система державних Е. вперше виникла в Китаї на межі І і II ст. н. е. Тут завдання шкільної освіти полягало в підготовці учнів до складання триступеневих державних екзаменів, які давали право займати певні посади. В Європі Е. були запроваджені в середньовічних університетах при здобутті ступеня бакалавра чи магістра. До XIX ст. система Е. існувала вже у всіх європейських країнах. В Україні проводять у всіх типах загальноосвітніх шкіл у дев'ятих і одинадцятих класах випускні Е., в інших класах — перевідні. При вступі до середніх спеціальних і вищих навчальних закладів проводилися вступні конкурсні екзамени. В 1993 і 1994 замість Е. проводився тестовий контроль якості знань учнів. У професійно-технічних училищах, школах і на курсах, де здобувають професію, після закінчення повного курсу навчання учні складають випускні кваліфікаційні екзамени.