(від лат. exsistentia — існування), філософія існування — один із провідних напрямів сучасної філософії, різновид суб'єктивного ідеалізму. Основною категорією в Е. є поняття існування (екзистенція; звідси назва), яке ототожнюється з суб'єктивними переживаннями людини й оголошується первинним щодо буття. Е. протиставляє людині суспільство як щось чуже, вороже, яке руйнує індивідуальність, свободу людини. Е. применшує значення виховання та освіти в процесі формування особистості. Остання формується згідно з Е., в ході безперервно й самостійно здійснюваних дитиною актів "вибору" при відсутності будь-якого педагогічного керівництва; основні якості і властивості людини дозрівають у ній самостійно; внутрішня суть дитини, її "Я" недосяжні для серйозних педагогічних впливів. Педагогічні ідеї Е. пройняті духом індивідуалізму. На думку екзистенціалістів, головною метою навчальних занять має бути не розвиток інтелекту, а емоційне виховання.