(від лат. experimentum — спроба, дослід) — при вивченні природничо-наукових предметів (фізика, хімія, біологія тощо) є засобом навчання (наочності) і змістом освіти. Е. н. знайомить учнів з одним з основних методів природничих наук — з експериментальним методом, формує уміння й навики вести експериментальну роботу, пробуджує інтерес до дослідження природи, розвиває мислення, активізує сприймання навчального матеріалу. Е. н. сприяє підвищенню наукового рівня шкільних курсів, формуванню наукового світорозуміння. Е. н. в навчальних предметах утворює певну методичну систему і складається з демонстраційних дослідш учителя, спостережень, лабораторних робіт, практикумів, практичних робіт, які виконують учні в різних формах, розв'язування експериментальних задач, а також окремих домашніх експериментальних завдань тощо. Сшввідношення окремих видів експерименту в навчальній роботі визначається залежно від ступеня навчання, характеру навчального предмета, вису й розвитку учнів.