організація навчально-виховного процесу, при якій вибір способів, прийомів, темпу навчання враховує індивідуальні відмінності учнів, рівень розвитку їхніх здібностей до навчання. І. п. н. в українській школі здійснюється в умовах колективної навчальної роботи з класом і в рамках завдань та змісту освіти: всі учні повинні оволодіти знаннями, вміннями й навичками в обсягах, передбачених навчальними програмами. Необхідність І. п. н. зумовлюється тим, що рівень підготовки і розвитку здібностей до навчання не в усіх школярів однаковий. І. п. н., ґрунтуючись на глибокому знанні вчителем індивідуальних особливостей, духовного світу кожного учня, сприяє розвиткові пізнавальних здібностей усіх учнів, враховує їх нахили й інтереси, різне ставлення до навчання, до окремих навчальних предметів. Мета І. п. н. полягає в тому, щоб забезпечити максимальну продуктивну роботу всіх учнів, і має здійснюватися на всіх етапах навчання й головним чином під час засвоєння нових знань. І. п. н. передбачає перспективне планування вивчення навчального матеріалу. Однією з форм І. п. н. є програмоване навчання, яке дає можливість активізувати працю кожного учня, посилити самоконтроль. Нові можливості для І. п. н. відкриваються у зв'язку з впровадженням у навчальний процес електронно-обчислювальної техніки (див. Комп'ютеризація навчання). Використання EOT в навчанні змінює традиційне співвідношення між організаційними формами навчання на користь І. п. н.