(франц. individualisme, від лат. individuum — неподільне) — риса світогляду і принцип поведінки людини, коли інтереси окремого індивіда абсолютизуються, протиставляються колективові й суспільству, світові в цілому. В теорії соціалізму І. відкидався як світогляд, який суперечить завданням розвитку соціалістичного суспільства і встановлення загальної рівності.