одна з форм організації навчально-виховного процесу, при якій здійснюється педагогічний вплив учителя на учня, котрий перебуває поза колективом. Широко застосовувалася в школах стародавнього світу й середньовіччя. При І. н. кожен учень одержував окреме завдання й після перевірки його виконання вчигелем переходив до засвоєння нового матеріалу. В умовах виникнення й розвитку капіталізму ця система виявилася непридатною, оскільки не забезпечувала охоплення великої кількості учнів. Вона поступилася місцем класно-урочнШ системі і збереглася лише у формі домашньої підготовки дітей до вступу в навчальні заклади. Наприкінці XIX ст. й на початку XX ст. відроджуються й культивуються різні форми І. н. у вигляді так званих дальтон-плану, говард-плану, віннетки-плану тощо. В сучасніїї українській шкоді І. н. застосовується переважно у вигляді консультацій, тимчасової індиві дуальної роботи з вщстаючими учнями.