(від лат. inductio — наведення, введення) — 1)В логіці — перехід до загального твердження на підставі тверджень про окремі випадки. Найпростіша повна І. — коли є можливість перевірити кожний окремий випадок і на цій підставі зробити загальний висновок. 2) В навчанні — використання в навчальній роботі умовиводу, при якому відбувається рух думки від часткового до загального, від фактів до узагальнень. Застосовується в єдності і взаємозв'язку з дедукцією. Поєднання цих форм умовиводів становить логічні основи навчання. Застосування І. в навчальному процесі зумовлене змістом і логікою навчального предмета, його програмою, яка враховує вікові особливості учнів. Сучасна дидактика опрацьовує методи навчання, які включають індукціїо і дедукцію в їх єдності і взаємозв'язку.