— школи для дітей найбідніших верств населення, в яких навчали ремеслу й землеробству; існували в ряді країн з XVII до середини XIX ст. Виникли у зв'язку з потребами виробництва в кваліфікованих кадрах. Перед І. ш. ставилося завдання дати можливість дітям заробляти собі на життя, звільнивши від піклування про бідняків місцеве самоврядування й державу. Вперше ідея І. ш. була висловлена в Англії Дж. Беллерсом і В. Петті, які вважали за необхідне поєднати в таких школах ремісниче навчання й загальну освіту. У XVIII ст. І. ш. дістали широкий розвиток в Австрії, Німеччині та інших країнах Центральної Європи, особливо завдяки діяльності И. Г. Песталоцці, Ф. Фелленберга і Ф. Кіндермана. До середини XIX ст. І. ш. збереглися лише в тих країнах, де продовжувала існувати кустарна промисловість.