навчально-методичні установи, які вивчають, узагальнюють і поширюють передовий педагогічний досвід і досягнення педагогічної науки; вивчають стан викладання і якість знань школярів з окремих предметів; надають систематичну допомогу вчителям, шкільним методичним об'єднанням і районним та міським методичним кабінетам в організації та проведенні методичної роботи; здійснюють курсову перепідготовку і допомагають у самоосвіті вчителів та інших працівників народної освіти, поширюють педагогічні знання серед населення. Типова структура І. в. в, змінюється. В них з 1972 почали створюватися кафедри. Після 1990 І. в. в. стали називатися Інститутами чи центрами післядипломної освіти, науково-методичними центрами тощо.