— один із синтетичних методіїз навчання грамоті, який широко застосовувався в Україні до середини XIX ст. Навчання читати за цим методом складалося з трьох ступенів: 1) заучування учнями букв і їх графічного зображен¬ня за алфавітом, а потім окремо; 2) заучування складів, що складаються з двох, трьох і чотирьох букв, шляхом багаторазового називання в заучуваному складі кожної букви, а потім вимовляння його повністю спочатку вчителем, а далі учнями; 3) читання слів спочатку "по складах", а потім без називання в них букв і складів. У другій половині XIX ст. в методиці вивчення рідної мови почав здійснюватися перехід до звукового методу.