— високе моральне почуття, яке полягає у стійкій, самовідданій і свідомій прихильності людини до когось чи чогось, зумовлені визнанням позитивних якостей об'єкта Л. або спільними переконаннями, життєвими цілями та інтересами людей. Протилежністю Л.

— український педагог, Герой Соціалістичної Праці (1978). З 1962 працює вчителькою української мови й літератури у Жашківській середній школі № 2 Черкаської області.

— діяч Реформації в Німеччині, основоположник лютеранства. Л. виступав за те, щоб міські ради відкривали школи початкової освіти, які б охоплювали навчанням усіх дітей. Основним завданням школи вважав релігійне виховання. Великого значення надавав вивченню стародавніх мов. Л.

— один з найстаріших центрів слов'янської науки й культури. Заснований у 1661. Пройшов складний шлях розвитку й перетворень в умовах Речі Посполитої (до 1772), Австрійської і Австро-Угорської монархій (до 1918), польської держави (до 1939).

— український філософ, психолог і педагог першої чверті XIX ст. Викладав у гімназії в Харкові. Пропагував патріотичні ідеї любові до вітчизни, до її культури.

— капітальний за змістом і науковим рівнем психолого-педагогічний трактат К. Д. Ушинського, в якому на високому для свого часу науковому рівні ставляться й розв'язуються провідні проблеми розвитку психіки в онтогенезі.

— китайський політичний діяч, педагог, журналіст. Виступав за використання досвіду західних країн у галузі освіти. Запропонував проект організації в країні цілісної системи освіти, яка включала б дошкільні заклади, початкову школу, середню школу, різні професійні навчальні заклади, вузи. Проект Л. Ц.

—тривале систематичне вивчення одних і тих самих піддослідних, яке дає можливість визначати діапазон вікової та індивідуальної мінливості фаз життєвого циклу людини. Організація Л. д. передбачає одночасне використання інших методів: спостереження, тестування, психографії, праксиметрії тощо.

— російський психолог, дійсний член АПН Росії (з 1947) і АПН СРСР (з 1968). В 1931—1934 працював у Харківському університеті. З 1945 — професор, з 1965 — завідувач кафедрою нейропсихології і патопсихології Московського університету. Л. разом з Л. С. Виготським досліджував питання розвитку психіки в дітей і дорослих.

— український педагог, член-кореспондент АПН України з 1994 р. З 1963 працює директором загальноосвітньої школи. Досліджує проблеми виховання учнів засобами декоративно-прикладного мистецтва.