— штучна книжна мова, що вживалась у XIX — на початку XX ст. у Галичині, на Буковині і Закарпатті у деяких виданнях, зокрема "москвофілів". Становила собою безсистемне поєднання лексичних, фонетичних та граматичних елементів живої української мови, староукраїнської, польської, російської, старослов'янської.